Легалізація перебування в Польщі: чотири хвилі, що надійдуть до 2031 року

Стабілізація замість хвилі: рік великої заміни статусів

Загальна кількість іноземців із чинним документом на перебування зросла у 2025 р. на 41,9 тис. осіб, тобто на 2,1%. Уся ця група становить близько 5,4% населення Польщі. Громадяни України — це 77,4% цієї групи (1,56 млн), але їхня кількість зросла лише на 1,5%.

Справжня зміна відбулася у структурі. Протягом року кількість громадян України під тимчасовим захистом зменшилася на 21,3 тис., тоді як кількість українських дозволів на тимчасове перебування зросла на 27,1 тис., кількість карт довгострокового резидента ЄС — на 38,8% (з 33,8 до 47,0 тис.), а кількість осіб під додатковим захистом — на 55%. Це не приплив нових людей, а вкорінення і формалізація статусу тих, хто вже тут. Людина, яка переходить із тимчасового захисту на стандартний дозвіл, — це людина, перевірена в повній адміністративній процедурі: з відбитками пальців у реєстрах, стабільною професійною ситуацією і передбачуваним податковим статусом.

На тлі зростає різноманітність напрямків. Кількість громадян Колумбії з чинним документом на перебування зросла за рік на 172% (з 3,0 до 8,0 тис.), громадян Непалу — на 58%, а Філіппін — на 36%. Натомість скоротилися групи громадян Грузії (−12%) і Росії (−8%). Польща стає країною багатовекторної імміграції — з усіма наслідками для комунікації установ, яка сьогодні ведеться переважно польською, англійською, українською та російською.

Вузьке місце — у процедурі, а не в суті справи

У 2025 р. за дозволом на тимчасове перебування звернулися 509,2 тис. осіб — на 10,6% більше, ніж роком раніше. За цей час установи вирішили справи 416,7 тис. осіб. Різниця — близько 92,5 тис. — приблизно відображає темп приросту справ у процесі розгляду, і вона зростає: роком раніше становила 62,5 тис. Система опрацьовує дедалі більше (кількість позитивних рішень зросла на 18,3 тис.), а черга все одно довшає.

Структуру вирішених справ 2025 р. варто прочитати уважно: 78,8% — позитивні рішення, 6,2% — відмови, 2,9% — закриття провадження, а 12,1% — залишення заяви без розгляду. Ця остання категорія, понад 50 тис. справ на рік, охоплює заяви, які установа взагалі не змогла оцінити по суті — через формальні недоліки, недоповнені документи, несплату збору чи неявку. Для порівняння: відмов по суті було 25,9 тис. Формальна помилка закриває сьогодні в Польщі більше справ про перебування, ніж відмова по суті.

Масштаб проблеми при цьому вкрай нерівномірний. Серед громадян України без розгляду завершується 6,2% справ, серед громадян Білорусі — 7,0%. Але серед громадян Узбекистану це вже 23,6%, Колумбії — 39,9%, а Грузії — 41,0%. Якщо рахувати результативність лише серед справ, розглянутих по суті, позитивне рішення отримують 99,2% українських заявників, 90,3% білоруських, 83,9% колумбійських і 71,2% грузинських. Висновок із цих двох рядів чисел однозначний: головний ризик заявника в польській системі — не негативна оцінка його ситуації, а процедурне спотикання, і ризик цього спотикання розподілений украй нерівномірно між групами громадянств — що вказує на інформаційний і мовний барʼєр, а не на різницю в обґрунтованості заяв.

Повнота заяв — найдешевший резерв спроможності системи. Кожен відсотковий пункт менше в категорії «без розгляду» — це понад 4 тис. справ на рік (рахуючи від обсягу вирішених справ 2025 р.), які нікому не доведеться опрацьовувати вдруге — без найму жодного додаткового працівника.

Система оскарження працює на найвищих обертах

У 2025 р. до Керівника Управління у справах іноземців надійшло 22,9 тис. оскаржень у справах легалізації. Серед вирішених оскаржень щодо тимчасового перебування 47,5% завершилися позитивним для заявника рішенням (роком раніше: 33,8%), 15,6% — поверненням справи на повторний розгляд, а 20,7% рішень залишено в силі (роком раніше: 35,6%). У справах довгострокового резидента ЄС частка справ, повернених на повторний розгляд, зросла з 9,9% до 26,9%.

Ми не читаємо ці числа як докір працівникам установ — ми читаємо їх як вимірювач тиску. Обсяг справ зростає приблизно на 10% на рік, а рекордно навантажену першу інстанцію коригує друга. Система працює і сама себе виправляє. Ось тільки кожне виправлення означає друге, а часом і третє коло — у першій інстанції, у другій і знову в першій.

Чотири хвилі: 2026–2031

Календар найближчих пʼяти років системи легалізації — не таємниця: він прямо випливає з норм права і з даних. Його можна розписати на чотири хвилі.

Що працює: повна заява з першого разу

Польська легалізація перебування — система за своєю природою розпорошена: шістнадцять воєводських управлінь, окремі рахунки для сплати зборів, локальні практики, чотири основні мови заявників — а від цього року ще й повністю електронна, самостійна процедура, у якій помилку ні за кого не виправить представник. У такому середовищі найдешевша інтервенція — не додаткова штатна одиниця, а інформація, завдяки якій заява є повною з першого разу.

Цифровізація процедур через MOS — крок у правильному напрямку: валідація за реєстрами зупиняє частину помилок ще до того, як справа потрапить на стіл працівника установи. Друга ланка — підготовка самого заявника. Для цього існує dopomo.pl — польський legal-tech стартап, який безкоштовно надає чотирма мовами (польською, українською, російською та англійською) перевірену інформацію про легалізаційні процедури. AI-асистент платформи відповідає виключно на основі офіційних джерел: коли питання виходить за їхні межі, він відмовляється відповідати замість вгадувати, а кожну відповідь супроводжує посиланням на джерело. Платформа перевіряє відповідність умовам процедури і веде крок за кроком через заяву в MOS, створює біометричне фото і перевіряє його на відповідність вимогам установ, а також вказує правильні, перевірені рахунки для сплати зборів у кожному воєводстві. Той самий інформаційний рушій працює для кожної наступної процедури і кожної наступної мовної групи.

Мета спільна для всіх сторін: менше справ «без розгляду», менше викликів на доповнення і повторно безповоротно втрачених оплат — і коротші черги, зокрема й для польських громадян, які в тих самих установах вирішують власні справи.

Звіт і сервіс dopomo.pl мають інформаційний характер і не є юридичною консультацією в індивідуальній справі.

Чотири питання на наступні пʼять років

Ми не формулюємо політичних рекомендацій — для цього є державні інституції. Проте з даних постають чотири питання, відповідь на які доведеться дати незалежно від політичних кольорів:

1. Пропозиція іспитів. Чи вистачить загальнодержавної місткості державних сертифікаційних іспитів з польської мови, коли за статус резидента почне змагатися когорта в кілька разів більша за сьогоднішню?
2. Розподіл отримання карток. Чи вдасться 600–800 тис. особистих отримань карток за заледве понад рік розкласти в часі та просторі так, щоб не зупинити решту роботи воєводських управлінь?
3. Шлях після CUKR. Що станеться у 2029–2030 роках, коли трирічні картки почнуть втрачати чинність без передбаченого шляху поновлення?
4. Багатомовна інформація. Якщо формальне спотикання закриває більше справ, ніж відмова по суті, а нові групи заявників говорять іспанською, непальською і тагальською — чиїм завданням є інформація, яка до них дійде?

Найчастіші питання