Легалізація перебування в Польщі 2026–2031: хаос, якого можна уникнути

Стабілізація замість хвилі: рік великої заміни статусів

Загальна кількість іноземців із чинним документом на перебування зросла у 2025 р. на 41,9 тис. осіб, тобто на 2,1%. Уся ця група становить близько 5,4% населення Польщі. Громадяни України — це 77,4% цієї групи (1,56 млн), але їхня кількість зросла лише на 1,5%.

Справжня зміна відбулася у структурі. Протягом року кількість громадян України під тимчасовим захистом зменшилася на 21,3 тис., тоді як кількість українських дозволів на тимчасове перебування зросла на 27,1 тис., карт довгострокового резидента ЄС — на 38,8% (з 33,8 до 47,0 тис.), а осіб під додатковим захистом — на 55%. Це не приплив нових людей, а вкорінення і формалізація статусу тих, хто вже тут. Особа, яка переходить із тимчасового захисту на стандартний дозвіл, перевіряється в повній адміністративній процедурі: відбитки пальців у реєстрах, стабільна зайнятість, передбачуваний податковий статус.

На тлі зростає різноманітність країн походження. Кількість громадян Колумбії з чинним документом на перебування зросла за рік на 172% (з 3,0 до 8,0 тис.), громадян Непалу — на 58%, а Філіппін — на 36%. Натомість скоротилися групи громадян Грузії (−12%) і Росії (−8%). Польща стає країною багатовекторної імміграції — з усіма наслідками для комунікації установ, яка сьогодні ведеться переважно польською, англійською, українською та російською.

Головна проблема — у процедурі, а не в суті справи

2026 рік не приніс сповільнення. У першому півріччі 2026 року за дозволом на тимчасове перебування звернулися 286 027 осіб, на 14,7 відсотка більше, ніж за той самий період 2025 року (249 404); до кінця липня це число зросло до 321 122. Усіх заяв на перебування (на тимчасове, постійне та довгострокового резидента ЄС) за півріччя надійшло 311 932 проти 275 262 роком раніше (+13,3 відсотка). Кількості рішень за 2026 рік ми не наводимо: зведення наростаючим підсумком до 31 липня показує менше позитивних рішень, ніж зведення за саме півріччя, що ми описуємо в методології. Наведені нижче річні дані за 2024 і 2025 роки є точкою відліку для цієї динаміки.

У 2025 р. за дозволом на тимчасове перебування звернулися 509,2 тис. осіб — на 10,6% більше, ніж роком раніше. За цей час установи вирішили справи 416,7 тис. осіб. Різниця — близько 92,5 тис. — приблизно відображає темп приросту справ у процесі розгляду, і вона зростає: роком раніше становила 62,5 тис. Система опрацьовує дедалі більше (кількість позитивних рішень зросла на 18,3 тис.), а черга все одно довшає.

Структуру вирішених справ 2025 р. варто прочитати уважно: 78,8% — позитивні рішення, 6,2% — відмови, 2,9% — закриття провадження, а 12,1% — залишення заяви без розгляду. Ця остання категорія, понад 50 тис. справ на рік, охоплює заяви, які установа взагалі не змогла оцінити по суті — через формальні недоліки, неповні документи, несплату збору чи неявку. Для порівняння: відмов по суті було 25,9 тис. Формальна помилка закриває сьогодні в Польщі більше справ про перебування, ніж відмова по суті.

Масштаб проблеми при цьому вкрай нерівномірний. Серед громадян України без розгляду завершується 6,2% справ, серед громадян Білорусі — 7,0%. Але серед громадян Узбекистану це вже 23,6%, Колумбії — 39,9%, а Грузії — 41,0%. Якщо рахувати результативність лише серед справ, розглянутих по суті, позитивне рішення отримують 99,2% українських заявників, 90,3% білоруських, 83,9% колумбійських і 71,2% грузинських. Висновок із цих двох рядів чисел однозначний: головний ризик заявника в польській системі — не негативна оцінка його ситуації, а процедурне спотикання. Ризик цього спотикання розподілений украй нерівномірно між групами громадянств, що вказує на інформаційний і мовний барʼєр, а не на різницю в обґрунтованості заяв.

Повнота заяв — найдешевший резерв спроможності системи. Кожен відсотковий пункт менше в категорії «без розгляду» — це понад 4 тис. справ на рік (рахуючи від обсягу вирішених справ 2025 р.), які нікому не доведеться опрацьовувати вдруге — без найму жодного додаткового працівника.

Система оскарження працює на найвищих обертах

У 2025 р. до Керівника Управління у справах іноземців (UdSC) надійшло 22,9 тис. оскаржень у справах легалізації. Серед вирішених оскаржень щодо тимчасового перебування 47,5% завершилися позитивним для заявника рішенням (роком раніше: 33,8%), 15,6% — поверненням справи на повторний розгляд, а 20,7% — залишенням рішення в силі (роком раніше: 35,6%). У справах довгострокового резидента ЄС частка повернень на повторний розгляд зросла з 9,9% до 26,9%.

Ми не читаємо ці числа як докір працівникам установ — ми читаємо їх як вимірювач тиску. Обсяг справ зростає приблизно на 10% на рік, а рекордно навантажену першу інстанцію коригує друга. Система працює і сама себе виправляє. Ось тільки кожне виправлення означає друге, а часом і третє коло — у першій інстанції, у другій і знову в першій.

Чотири хвилі: 2026–2031

Календар системи легалізації на найближчі п'ять років не є прогнозом. Чотири дати вже визначені законодавством і не залежать від прогнозів. Невідомим залишається лише масштаб кожної з них. Там, де даних немає, ми прямо зазначаємо це, а не наводимо жодної цифри.

Перша хвиля: вікно CUKR (триває)

Між 11 серпня і 8 вересня 2026 року кількість осіб з активним статусом UKR у реєстрі PESEL впала з 950 286 до 868 037, тобто на 82 249 осіб (8,7 відсотка). Це найбільша зміна між двома послідовними публікаціями реєстру від січня 2025 року; попередня, з жовтня 2025 року, становила 39 тис. Числа ми перерахували самі з файлів, які Міністерство цифровізації публікує щомісяця у публічному наборі даних № 2715 на dane.gov.pl, підсумувавши 380 повітів; подробиці в методології.

Убуток розподілився нерівномірно. Серед народжених у 2009 році й пізніше, тобто серед дітей і підлітків, активних статусів убуло близько 58 тис., або 18 відсотків цієї групи. Серед народжених у 2008 році й раніше убуло близько 24 тис., або менш як 4 відсотки. Серед народжених у 2022 році й пізніше убуло близько 3 відсотків. Ми не знаємо, скільки з цих людей виїхало, а скільки залишилося в Польщі з іншим статусом; жодна інституція цього не повідомила.

Падіння збігається в часі з 1 вересня 2026 року. Того дня на підставі ст. 25 закону від 23 січня 2026 року про згасання рішень (Dz.U. 2026 poz. 203) особам, які номер PESEL зі статусом UKR отримали на підставі заяви і до 31 серпня не підтвердили особу дійсним проїзним документом, статус було автоматично, в силу закону, змінено на NUE. Разом із ним вони втратили право за ст. 106 ч. 1 закону про надання іноземцям захисту, тобто легальність перебування, що випливає з тимчасового захисту. Жоден орган не повідомив, скількох осіб охопила ця зміна, і не пов’язав її з падінням реєстру. Не робимо цього і ми; ми зіставляємо дати і запитуємо.

Статус NUE сам по собі не означає нелегального перебування: у реєстрі PESEL його, за загальним правилом, має кожен іноземець, який не є громадянином ЄС і не має статусу UKR, зокрема й власник карти перебування. Натомість закони прямо кажуть, що означає втрата статусу UKR для людини, яка не має іншої підстави для перебування. Право на медичні послуги, які фінансуються з публічних коштів, особи зі статусом UKR мають у чотирьох випадках: це діти до 18 років, жінки під час вагітності, пологів і в післяпологовий період, жертви катувань або зґвалтування, а також мешканці центрів колективного проживання (ст. 112c ч. 1 закону про надання іноземцям захисту). Зі статусом UKR пов’язана й виховна допомога 800+ (ст. 1 ч. 2 п. 2 літ. ca закону про державну допомогу у вихованні дітей), а право на вже призначені виплати орган перевіряє з власної ініціативи (ст. 43 ч. 3 закону про згасання). Обов’язок і право на навчання від статусу перебування не залежать (ст. 165 закону «Освітнє право»). Якщо заяву про дозвіл на тимчасове перебування подано під час нелегального перебування, у дозволі за загальним правилом відмовляють (ст. 100 ч. 1 п. 9 закону про іноземців). Винятки передбачено, зокрема, для іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами Польщі (ст. 165 ч. 1 закону про іноземців), а також для випадків, коли цього вимагає право на сімейне життя або права дитини (ст. 187 п. 6 і 7 у зв’язку зі ст. 191 ч. 1 п. 4 того самого закону). Карта CUKR вимагає статусу UKR у день подання заяви. Повторне надання статусу закони пов’язують із датою повторного в’їзду до Польщі та із заявою протягом 30 днів від перетину кордону (ст. 44b закону про облік населення, ст. 110a ч. 2 спецзакону). Чи існує інший шлях — це питання до Міністерства внутрішніх справ і адміністрації (MSWiA).

Друга дата, яка змінює картину, записана у двох різних актах. Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2026/1912 від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист „do dnia 4 marca 2028 r.” («до дня 4 березня 2028 року»), а польське законодавство перейняло цей термін автоматично: ст. 106 ч. 1 закону про надання іноземцям захисту, у редакції, наданій законом про згасання, прямо пов’язує легальність перебування з рішенням Ради — „do dnia, w którym ta decyzja zachowuje moc obowiązującą, chyba że ustawa stanowi inaczej” («до дня, в якому це рішення зберігає чинність, якщо закон не встановлює інакше»). Коли Брюссель продовжує захист, національний термін пересувається сам, без жодних змін до закону.

Вікно CUKR слідом за цим терміном не зсувається. Ст. 42x спецзакону визначає його жорстко, датою „do dnia 4 marca 2027 r.” («до дня 4 березня 2027 року»), і до рішення Ради не відсилає; норма не містить повноваження змінити цю дату розпорядженням чи повідомленням. Перенести її може лише зміна до закону, а такого проєкту сьогодні немає ані в Урядовому центрі законодавства (RCL), ані в Сеймі (станом на 16 вересня 2026 року). Той, хто планує залишитися в Польщі з картою CUKR, не виграв від продовження захисту жодного дня. Рік різниці між двома датами сьогодні в руках законодавця. Питання в тому, чи зміна взагалі відбудеться, а якщо так — чи завчасно.

Скільки людей має право на карту, не повідомляє жодна інституція. Dopomo Data Lab оцінює цю кількість у діапазоні від 720 до 780 тис., тобто близько 750 тис. Відправною точкою є 868 037 активних статусів UKR станом на 8 вересня 2026 року згідно з реєстром PESEL, який публікує Міністерство цифровізації (dane.gov.pl, набір 2715). Ми віднімаємо осіб, зареєстрованих після 4 червня 2025 року, бо умову з цієї дати вони не виконають ніколи: у другій половині 2025 року зареєструвалися майже 94 тис. осіб, у першому півріччі 2026 року ще 41,5 тис., а в липні близько 3,9 тис. Далі коригуємо результат на оцінену частку тих, хто вже встиг виїхати, і додаємо до розрахунку дітей, народжених у Польщі, які мають право на карту попри пізню реєстрацію. Контрольний розрахунок, виконаний іншим методом, — від кількості осіб зі статусом у середині 2025 року, зменшеної на річні вибуття та на вересневе падіння реєстру, — потрапляє в той самий діапазон. Якби заяву подали всі, хто має право, самі лише платежі за подання заяв становили б від 316 до 343 млн злотих, сплачених заявниками наперед. Перша версія звіту, порахована від 959 тис. статусів станом на 1 липня 2026 року, подавала від 810 до 875 тис.; різницю пояснює падіння реєстру на 82 249 осіб між 11 серпня та 8 вересня 2026 року, описане в методології. Урядова оцінка регуляторного впливу, тобто документ, доданий до проєкту закону про згасання (сеймовий друк № 2172), передбачала близько 800 тис. осіб, які мають право.

Заяв поки що значно менше. До 30 червня 2026 року їх надійшло 14 тис., до 31 липня — 24,6 тис. (звіти UdSC «станом на 1 липня» і «станом на 1 серпня 2026 року»); за один лише липень додалося 10,6 тис. Якби липневий темп утримався до закриття вікна, до 4 березня 2027 року надійшло б близько 100 тис. заяв, тобто менше ніж кожна сьома з 750 тис. осіб, які мають право на карту. Щоб шлях CUKR охопив усіх, хто має право, темп мав би зрости приблизно вдесятеро, а щоб він охопив більшість із них — приблизно вп’ятеро. Це арифметика, а не прогноз: за жорстких строків найбільше заяв надходить в останні тижні, а звіт UdSC за серпень ще не опубліковано.

Самої карти ми тут детально не описуємо; її умови добре відомі. Карта перебування з відміткою „Poprzednio posiadacz ochrony czasowej” («особа, що раніше мала тимчасовий захист») — це трирічний дозвіл на тимчасове перебування для осіб, які мали статус UKR 4 червня 2025 року, мають його в день подання заяви і мали його безперервно щонайменше 365 днів. Заяву подають від 4 травня 2026 року виключно в електронній формі, через Moduł Obsługi Spraw (MOS, «Модуль обслуговування справ»), і особисто, з оплатою 440 злотих за особу, внесеною наперед. Карта звільняє від документування мети перебування та джерел доходу, а подання заяви в силу закону закриває поточне провадження щодо звичайного тимчасового перебування. Повний опис умов, документів і найчастіших помилок містить посібник CUKR на dopomo.pl.

Право на карту ще не означає поданої заяви. Заява вимагає чинного проїзного документа, оплати 440 злотих наперед за кожну особу, повних даних у державних реєстрах, а також подання виключно електронно й особисто. Для сім'ї з чотирьох осіб самі лише платежі становлять 1760 злотих. Невідомо, скількох людей із правом на карту зупинить котрий із цих бар'єрів, і ми цього не оцінюємо.

Отже, перша хвиля передбачувана щодо терміну, але непередбачувана щодо форми. Те, скільки осіб із правом на карту подадуть заяву і коли, залежить від інформації, яка до них дійде, і від того, чи подадуть вони повну заяву з першого разу. Кожна заява, залишена без розгляду з формальних причин, повертається на той самий стіл; кожна повна заява — розвантажує його. Тому замість прогнозу ми подаємо терміни, визначені законами, і числа, які можна перевірити. До такого перебігу подій органи влади, роботодавці та органи місцевого самоврядування можуть підготуватися.

Підсумок: навантаження вже неминуче, невідомою є лише його форма

Станом на 8 вересня 2026 року право на карту CUKR мали близько 750 тис. осіб, а легальне перебування на підставі тимчасового захисту триває, за нинішнього стану законодавства, до 4 березня 2028 року. Вересень 2026 року показав у малому масштабі, як виглядає день, коли статус втрачає чинність: з реєстру вибуло 82 249 осіб. Тих із них, хто втратив статус UKR і не має іншої підстави для перебування, закон позбавляє прав, пов’язаних із цим статусом (зокрема на медичні послуги за рахунок публічних коштів для дітей і вагітних жінок та на виплату 800+), а заява про дозвіл на тимчасове перебування, подана особою, яка перебуває в Польщі нелегально, за загальним правилом закінчується відмовою. Перед тією самою ситуацією 4 березня 2028 року опиниться кожен, хто до того дня не отримає іншої підстави для перебування, а вікно для найпростішої з них, карти CUKR, закривається 4 березня 2027 року. Шляхів є кілька, але всі вони ведуть до тих самих шістнадцяти воєводських управлінь. Хаосу, який виник би, якби сотні тисяч людей одного дня залишилися без підстави для перебування, можна уникнути: терміни відомі, а норми можна доопрацювати заздалегідь.

Те, що сьогодні шляхом CUKR користується небагато людей, не зніме роботи з управлінь. Зміниться лише те, коли ця робота до них надійде і скільки коштуватиме. CUKR є легшим шляхом, і уряд сам це підкреслює: він звільняє заявника від документування мети перебування та джерел доходу. Звичайний дозвіл на тимчасове перебування таких документів вимагає, тож справа, проведена цим шляхом, забирає у службовця більше часу.

До цього додається все, що відбувається після подання заяви. Кожна видана карта вимагає особистого отримання протягом 60 днів. Кожна втрачає чинність через три роки. Саму карту CUKR продовжити неможливо: щоб залишитися, потрібно подати звичайну заяву на тимчасове перебування з повним комплектом документів. А ті, хто залишиться, у наступні роки увійдуть у процедуру довгострокового резидента ЄС, яка у 2025 році зростала у відсотках найшвидше з усіх.

Відкритим залишається одне: чи перенесе законодавець також вікно CUKR. Без змін до закону захист триває до 4 березня 2028 року, а вікно закривається на рік раніше, 4 березня 2027 року. За жорстких строків найбільше заяв зазвичай надходить в останні тижні перед закриттям вікна. Якщо зміни до закону перенесуть вікно на 2028 рік, перша хвиля розтягнеться і зсунеться, а обрив трьох років перейде разом із нею на 2030–2031 роки; уже виданих карт це не стосується, бо вони втрачають чинність через три роки від видачі. В обох варіантах модель чотирьох хвиль зберігає силу; змінюється розподіл у часі, а не механіка. Що раніше буде ухвалено рішення, то більше часу на підготовку матимуть управління, роботодавці й самі заявники.

Отже, чотири хвилі — ані домисел, ані чийсь вибір. Це чотири етапи тієї самої справи, розкладені в часі, і проходить крізь них та сама група людей. Напрям, зрештою, визначив сам ЄС: рекомендація Ради від 16 вересня 2025 року (C/2025/5129) описує скоординований перехід від тимчасового захисту до національних статусів, а карта CUKR є польським механізмом цього переходу. Продовження захисту дає на нього більше часу, але справ зі столів не знімає. Передбачуваність тут є ресурсом: відомі терміни дають змогу спланувати штат, інформацію та процедури, а заява, повна з першого разу, — це справа, яку службовець не веде двічі.

Що працює: повна заява з першого разу

Польська легалізація перебування — система за своєю природою розпорошена: шістнадцять воєводських управлінь, окремі рахунки для сплати зборів, локальні практики, чотири основні мови заявників — а від цього року ще й повністю електронна, самостійна процедура, у якій жоден представник не виправить помилку замість заявника. У такому середовищі найменш витратне рішення — не додаткова штатна одиниця, а інформація, завдяки якій заява стає повною з першого разу.

Цифровізація процедур через MOS — крок у правильному напрямку: валідація за реєстрами зупиняє частину помилок ще до того, як справа потрапить на стіл працівника установи. Друга ланка — підготовка самого заявника. Для цього існує dopomo.pl — польський legal-tech стартап, який безкоштовно надає чотирма мовами (польською, українською, російською та англійською) перевірену інформацію про процедури легалізації. AI-асистент платформи спирається у відповідях на офіційні джерела і до кожної відповіді додає посилання на джерело. Питання про міжнародний захист він скеровує до UNHCR і Управління у справах іноземців, перш ніж запустити модель. Номер банківського рахунку показує лише в тому разі, якщо він походить із перевіреного джерела: відповідь не видається, доки ця перевірка не завершиться. Платформа перевіряє відповідність умовам процедури і веде крок за кроком через заяву в MOS, створює біометричне фото і перевіряє його на відповідність вимогам установ, а також вказує правильні, перевірені рахунки для сплати зборів у кожному воєводстві. Той самий інформаційний рушій працює для кожної наступної процедури і кожної наступної мовної групи.

Мета спільна для всіх сторін: менше справ «без розгляду», менше викликів на доповнення і безповоротно втрачених оплат — і коротші черги, зокрема й для польських громадян, які в тих самих установах вирішують власні справи.

Звіт і сервіс dopomo.pl мають інформаційний характер і не є юридичною консультацією в індивідуальній справі.

Десять питань, на які дані не відповідають

Ми не формулюємо політичних рекомендацій; для цього є державні інституції. Проте з реєстрів і законів постають десять питань, відповідь на які доведеться дати незалежно від політичного забарвлення. Кожне має адресата.

1. Скількох осіб охопила зміна статусу. До Міністерства внутрішніх справ і адміністрації (MSWiA): скільки осіб 1 вересня 2026 року втратили статус UKR на підставі ст. 25 закону від 23 січня 2026 року і чи це та сама група, яку реєстр показує як 82 249 осіб менше?
2. Причини припинення статусу в даних. До Міністерства цифровізації: чи буде набір даних № 2715, який публікується щомісяця на dane.gov.pl, доповнено причиною припинення статусу (виїзд, зміна статусу, смерть), адже падіння з 950 286 до 868 037 є найбільшою зміною в серії з січня 2025 року?
3. Діти зі статусом NUE. До MSWiA та Міністерства охорони здоров’я: на якій підставі перебування і з яким доступом до медичної допомоги перебувають сьогодні в Польщі діти 2009 року народження і молодші, яких вибуло з реєстру близько 58 тис., якщо вони не виїхали, — адже ст. 112c закону про надання іноземцям захисту пов’язує медичні послуги з номером PESEL зі статусом UKR?
4. Шлях повернення. До MSWiA: чи має особа зі статусом NUE інший шлях повернення до тимчасового захисту, ніж повторний в’їзд і заява протягом 30 днів (ст. 44b закону про облік населення, ст. 110a ч. 2 спецзакону)?
5. Інформаційна кампанія. До MSWiA та Управління у справах іноземців: чи планується загальнопольська інформаційна кампанія про карту CUKR і чи пояснить вона заздалегідь, що чекає на власників карт у 2029–2030 роках?
6. Рік різниці. До законодавця: чи буде ст. 42x спецзакону узгоджено з рішенням Ради (ЄС) 2026/1912 і коли, адже захист триває до 4 березня 2028 року, вікно CUKR закінчується 4 березня 2027 року, а проєкту немає ані в RCL, ані в Сеймі?
7. Розрахунок уряду. До MSWiA: чи буде переглянуто урядову оцінку регуляторного впливу, додану до проєкту закону про згасання (сеймовий друк № 2172), яка передбачала близько 800 тис. осіб із правом на карту? Чи буде її перераховано з урахуванням того, що в реєстрі залишилося 868 037 осіб, а до кінця липня надійшло 24,6 тис. заяв?
8. План на лютий 2027 року. До Управління у справах іноземців і воєвод: який план мають управління на останні тижні вікна, якщо заяви на карту CUKR нагромадяться перед 4 березня 2027 року, і як вони мають намір завчасно інформувати осіб із правом на карту?
9. Шлях після CUKR. До законодавця: чи буде для власників карт CUKR створено спрощений шлях до наступного дозволу, перш ніж трирічні карти почнуть втрачати чинність у 2029–2030 роках, чи кожна з цих осіб подасть повну заяву про тимчасове перебування?
10. Багатомовна інформація. До урядової адміністрації та органів місцевого самоврядування: якщо формальна помилка закриває більше справ, ніж відмова по суті, а нові групи заявників говорять іспанською, непальською і тагальською — хто у цьому випадку має забезпечити, щоб інформація була коректно донесена до них?

Найчастіші питання